Про школу

ІСТОРІЯ ГОЛЕНДРІВСЬКОЇ ШКОЛИ

Голендрівська школа була створена у 1922 році.  Це була двоповерхова будівля, яка раніше належала механіку цукрового заводу с. Заливанщина. Також там ще були господарські  приміщення і ще одна велика будівля була незакінчена, але її згодом добудували і створили там 3 класні кімнати. За словами очевидців вони більше були схожі на конюшні, але там вчилися діти. 
До 1 класу тоді було зараховано 18 учнів. У 2 класі учнів зовсім не було. А в 3 класі навчалося теж 18 школярів. Це була початкова школа. У 1924 році був створений 2 клас, в якому нараховувався 21 учень. Також був організований 4 клас, в якому навчалось 27 дітей. Навчали учнів всього 2 учителів – Дудник Євгенія Василівна та Слабченко Іван Єлисейович.
Через 8 років, у 1930 році школа почала називатися Леонардівською семирічною. Першим директором був Ховренко Олексій Семенович. Він був і засновником піонерської організації у школі (1930р.), був також і старшим піонервожатим.
У школі працювали різні гуртки. Особливо добре працював драматичний гурток. Учнями були поставлені п'єси «Льодохід», «Північне сяйво». На вистави із великим задоволенням приходили і мешканці села.
Піонери брали участь у ліквідації неграмотності, допомагали сиротам, сім'ям червоноармійців.
У липні 1941 року станцію Голендри було окуповано німецькими загарбниками. Учні школи воювали на фронтах із ворогами. В період війни школа майже не працювала. Вчились лише молодші школярі до січня 1942 року. Під час війни у приміщенні школи жили німецькі військові. У березні 1944 року територія Леонардівської сільської Ради була звільнена від німецько-фашистських загарбників.
У 1945-1946 роках у школі було 7 класів. Школу після війни відбудовували всі хто міг, адже приміщення школи було напівзруйноване, парт не було. Учні і вчителі самі робили із дощок лави та столи.
Директором школи у 1945 році став Галківський Володимир Михайлович. До Леонардівської семирічної школи ходили учні із різних сіл: Голендрів, Заливанщини, Первомайська, Леонардівки. Влітку школу ремонтували, робили з глини окремі класи самі учителі і старші учні. Книжок і зошитів не вистачало, писали на старих газетах. Взимку у школі було холодно – замерзало чорнило. Але учнів це не лякало. Вчилися вони з великим бажанням. Також учні разом із учителями постійно допомагали колгоспу: збирали колоски, носили снопи, копали буряки та картоплю.
В 1946 школу очолила Федорук Оксана Йосипівна. Усі класи  - від 1 по 7 були паралельними. У школі був створений хор, який на районній олімпіаді зайняв І місце.  Добре працювали гуртки: танцювальний, математичний, історичний, фізичний, хімічний. Проводились систематично предметні та тематичні вечори. Діти допомагали інвалідам, пристарілим, носили воду, рубали дрова, прибирали подвір’я.
В 1947 році директором став Обущак Микола Андрійович, за фахом учитель біології. Під його керівництвом був посаджений сад, велась дослідницька робота. З 1953 року директором Голендрівської семирічної школи працював Зорук Леонід Несторович.
В 1958 році почали будувати нову школу. Самі учні їздили по цеглу, каміння . Учителі, батьки, учні своїми силами будували школу. У жовтні 1962 року учні вже навчались в новому приміщенні. Леонардівська семирічна школа почала називатися Голендрівською восьмирічною.

Голендрівська ЗОШ

У школі почало вирувати активне життя. Проводились зустрічі між піонерськими дружинами району, між випускниками школи, працював загін юних пожежників. Учні школи неодноразово перемагали у спортивних змаганнях району.
 У 1979 році директором школи став Степовий Павло Петрович.  24 роки він очолював педагогічний колектив школи.
     З 1997 року Голендрівська восьмирічна школа стала Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів села Голендри. 
На даний час у школі навчається 123 учнів. Педколектив нараховує 23 працівників. Школу очолює Гонтар Віктор Михайлович. 

Зображення  1 Зображення  2
 Зображення  3  Зображення  4
 Зображення  5  Зображення  6
  Зображення  7
  Зображення  8
Зображення  9
Зображення  10
Зображення  11